Дорослий запрошує дітей сісти на килимку та послухати казку.
— Жив собі Їжачок. Вирішив він помандрувати, знайти собі нових друзів.
Зустрів веселу Білочку, яка збирала горішки та гриби. Їжачок запропонував Білочці разом з ним мандрувати. Адже разом веселіше. Білочка погодилася. Ішли вони та й побачили якихось незнайомих звірят.
— Хто ви? — запитав Їжачок.— Їжачки?
— Ні, ми не їжачки,— відповіли звірята.— Подивись, у вас, їжачків спину вкривають голочки, а ми вкриті пір’ям. Ми не схожі на тебе.
— Напевне, ви білочки? — запитала Білочка.
— Ні, ми не білочки. У тебе хутряна шубка та пухнастий хвіст, і в нас немає хутра і хвіст з пір’я. Та ще у нас крила, а у тебе їх нема. Ми маємо дзьобики, якими здобуваємо їжу. Лапки у нас із кігтями, ними ми розгрібаємо землю і листячко, щоб знайти черв’яків, насіння, комашок — це наша їжа. Ми живемо в гніздах, які будуємо на деревах, кущах, ховаємо у траві. Ми вміємо гарно співати, стрекотати, кукувати. Ну що, здогадалися, як ми називаємося?
— Діти, допоможемо Їжачкові та Білочці відгадати назву звірят? Так, це птахи. Їжачок та Білочка потоваришували з пташками, вирішили разом жити у лісі та одне одному допомагати.
ІІ. Основна частина
— Доки ми слухали казку, до нас на гостину завітали пташки .Дорослий розміщує на дошці зображення птахів
— Що це за птахи? Як називають птахів, які не відлітають у вирій і залишаються зимувати у рідному краї?
Дорослий вислуховує відповіді дітей, докладно разом з ними характеризує кожного птаха.
— Це дятел. Розкажіть про нього. Він має чорні крила, сірий животик та яскравий червоний капелюшок. Дятел стукає по корі дерев і відшукує комах та личинок, які сховалися в щілинах. Він тримається за стовбур дерева міцними кігтями лап.
Аналогічно дорослий з дітьми аналізують інші картини зображення птахів.
— Сьогоднішня прогулянка обіцяє є не тільки цікавою, але й корисною. Яку добру справу ми маємо намір зробити? Облаштувати їдальні для зимуючих птахів.
— Правильно. Навіщо потрібні годівниці? Щоб насипати у них корм для пташок і в голодну пору підгодовувати їх. А чому взимку пташкам так голодно?
Чому їм нічим поживитися? Сніг засипав увесь корм: не видно насіння рослин, поховалися від холоду комахи. Чим ми будемо пригощати наших друзів-птахів?
Це — крихти хліба, що залишилися після сніданку; це — насіннячко соняшника, зернятка кукурудзи та пшенички; це — насіння дикорослих рослин, зокрема подорожника, лопуха, грициків, що ми зібрали восени. Для синичок підвісимо на мотузочку шматочок сала.
Дорослий пропонує дітям визирнути у вікно, на годівничку для птахів.
Нагадує вихованцям правила спостереження за пташками — слід поводитися тихо, не галасувати, не робити різких рухів, не говорити надто голосно, бути обережними.
— Які птахи завітали до годівнички? ) Як ви гадаєте,
чи сподобалося цим крилатим гостям тут? Пташки охоче поїдають корм, метушаться.
Дидактична гра «Горобець та ворона»
Діти на основі своїх спостережень та за допомогою вихователя складають розповідь — порівняльну характеристику птахів.
• Горобець маленький, а ворона… (велика).
• Горобець має сіро-коричневе забарвлення, а ворона —… (сіро-чорне).
• Горобці тримаються зграйкою, а ворона… (одна).
• У горобця дзьоб маленький, короткий, прямий, а у ворони —… (великий,
трохи вигнутий).
• Горобець цвірінькає, а ворона… (їсть корм мовчки).
• Горобцям подобаються крихти хліба, а ворона їсть… (зерно кукурудзи).
— Діти, ви звернули увагу на поведінку горобців? Щойно вони сиділи
купкою, зіщулилися від холоду, тиснулися одне до одного. А тільки-но побачили, що діти насипали їм корм, то почали жваво стрибати, рухатися, дзьобати, цвірінькати. Бачите, як вони пожвавішали, радіючи допомозі людей! Це вони дякують людям.
— Ми облаштуємо їдальню для пташок на нашому майданчику. Тепер до нашої годівниці можуть прилетіти інші пташки. Як ви гадаєте, яких ще пташок ми зможемо побачити тут? (Синичку, голуба, сороку) Відгадайте загадки.
• Вона животик жовтий має,
Ще й чорну краватку одягає.
Пташина жвава і маленька,
Співає дзвінко, веселенько,—
Той спів узимку кожен чує.
Шматочок сальця їй смакує.
Що ж це за пташка невеличка,
Чи здогадались ви? (Синичка)
• Вони бувають сизі, білі,
Воркують, в парку проживають.
Вважають їх птахами миру,
На щастя в небо випускають.
І линуть в сині голубій
Птахи чудові —… (голуби).
• Чорно-біла, метушлива,
Голосно стрекоче,
Мабуть, злодійка-пташина
Знов щось вкрасти хоче,
Чи люстерко, чи намисто —
На це в неї вдосталь хисту,
Ох і пройда ж ти нівроку,
Хитра злодійка… (сорока)!
ІІІ. Підсумок
— Ходімо на прогулянку, щоб організувати допомогу нашим друзям птахам — розмістити годівнички, насипати корм