На узліссі лісовому подруги гуляють: Веселі, лукаві, гарні, кучеряві, Сорочки у смужку, Сережки у вушках. (Берізки) • Висока красуня стоїть на галявині — В зеленій кофтині, в білому сарафані. (Береза) • В білому сарафані стала на галявині, Летіли синички — сіли на косички. (Береза) — Так, це берізка. Розгляньте березовий гайок:
— Скільки тут берізок? — Чим вони відрізняються від інших дерев? — Всі берізки однакові чи різні? — Давайте підійдемо ближче. Придивимось і прислухаємось: що то капає? Це зовсім не слізки з надломленої гілочки, а чудовий березовий сік, дуже корисний і приємний на смак. Його дає береза людям навесні. Чим вище гілочка, тим солодший капає сік. Але в жодному разі не можна завдавати березі болю, ранити її стовбур сокирою або іншим гострим предметом. Багато за що ми вдячні березі. Вона зігрівала наших пращурів, взувала, напувала, лікувала… У сиву давнину березу називали деревом чотирьох справ: перша справа — світ освітлювати (березова скіпка); друга справа — скрипіння стишувати (скрипіння возу стишували березовим дьогтем); третя справа — чистоти дотримуватися (березові вінички для лазні, березові мітли); четверта справа — хворих лікувати (листя, бруньки, сік мають лікувальні властивості). Слово «бер» у давніх слов’ян означало «світлий, ясний, блискучий, білий». Від слова «бер» походить слово «берза», а в сучасній мові — «береза».
Посадила я берізку Як прийшла до нас уквітчана Весна, Посадила я берізку Край вікна. Почала берізку Поливати, Пісеньку веселу Їй співати: Ти рости, моя берізонько, Рости, Буйним листям всім на радість Шелести. Ти рости, моя берізко, Виростай. Дівчинку Оленку пам’ятай.(Грицько Бойко)
Спостерігаючи за берізкою, люди вміли передбачати погоду.
Прикмети: Із берези тече багато соку — до дощового літа.
• Коли береза перед вільхою лист розпустить, літо буде сухим, а якщо вільха попереду — мокрим.
Скоромовки
• Береза дала берести,
Берестового козубенька плести.
• Гризе коза березову бересту.
• Під березою підберезовик,
Підберезовик під березою.
Трудова діяльність: запропонуйте дитині полити берізки.
Читання вірша Л. Полтави «Великодні писанки».
Що за дивнії яєчка
Наша курочка знесла!
Намальоване гніздечко
Ще й пташиночка мала,
Навкруги — барвисті квіти,
Жовті, сині гілочки…
Чи здогадуєтесь, діти,
Що це? Певно — писанки!
Їх не курочка знесла,
Їх матуся принесла,
Ми гуртом розмалювали
Для святкового стола:
Сяють наші писанки,—
Як весняні квіточки!
Запитання: Чому яєчка дивні?
Що на них намальовано?
Як називаються такі яєчка?
Хто їх розмалював? З чим автор порівнює писанки?
Сюжетно-рольова гра «Відмовся й поясни»
Діти, розподіливши ролі, за допомогою дорослого розігрують ситуації:
— Двоє незнайомців пропонують дівчинці, яка вийшла у двір, покататися з ними на машині.
— Хлопчик знайшов у парку кущ з якимись стиглими, але ненайомими ягодами і пропонує друзям скуштувати їх.
— Товариші просять дівчинку скласти їм компанію і пограти в м’яча біля дороги.