-Розгадайте цікаві загадки про зимові розваги:
По стежині, по дорозі
Бігти я у них не в змозі,
По снігу не йдуть як слід:
До вподоби – тільки лід. (Ковзани)
В зимовий, студений час
Люблять всі малята нас.
З гірки ми рушаєм в путь,
А на гірку — нас везуть. (Санчата)
Біжать по доріжці
За селом була вона
Вся блискуча, чарівна,
По слизьких її боках
Їдуть діти в саночках. (Ковзанка)
Він – не лялька й не людина,
На снігу стояти звик
В нього ніс – смачна морквина,
Хто це? Звісно, … (Сніговик).
- Послухайте зимовий вірш, обговоріть його з дитиною:
-Про яке явище йдеться у вірші? Чому їх назвали «хмаринчині діти»?
- Куди падають сніжинки?
- На вулиці пограйте в ігри:
Гра «Дзвіночок»
Підвісьте на гілку дерева, на турнік у дворі дзвіночок на яскравій стрічці. Завдання гравців — метати в дзвіночок сніжки так, щоб потрапити в нього і він задзвенів. Якщо це вдалося — викладаємо на «рахунковому полі» цього гравця паличку або шишку. Потім вважаємо, кому вдалося більшу кількість разів потрапити в дзвіночок. (сніжки можна замінити на м’ячик)
Гра «Не може бути»
Гравці по черзі називають щось неймовірне (річ, явище природи, незвичайну тварину, випадок), а інші оцінюють його ідею словами «буває» або «не буває». Підтримайте ініціативу дитини вигадувати те, чого «не буває»